Наш студент – стипендіат Президента України (інтерв'ю)

Наш студент – стипендіат Президента України (інтерв'ю)

Питання стипендій в Україні стає все більш актуальним. Не так давно урядові реформи внесли зміни в освітню систему держави, внаслідок чого багатьом студентам не вдалося отримати стипендію, навіть маючи непогані бали успішності та відсутність заборгованостей. Але ті, хто справді наполегливо та старанно працював протягом навчального року отримали можливість мати додаткові кошти щомісяця. Адже грошові заохочення повинні сприяти інтелектуальному зростанню, розвивати прагнення до знань і спонукати до здорової конкуренції в студентському середовищі.

За високі успіхи в навчанні та наукову діяльність найкращі українські студенти мають шанс впродовж семестру отримувати стипендію Президента України. СНУ імені Лесі Українки також  має таких студентів. Ми поспілкувалися з Юрієм Федонюком, цьогорічним стипендіатом Президента України. Він навчається на факультеті «Інформаційних систем, фізики та математики» на спеціальності  «Фізика та астрономія».  Юрій  розповів нам  про своє навчання, наукові здобутки та неформальну освіту.

Насамперед про стипендію. Це для тебе несподіванка? Чи здогадувався, що оберуть саме тебе?

Певною  мірою це було несподівано для мене, тому що дуже багато достойних студентів подають свої документи на президентську стипендію. Власне, як і я. Та ніколи не знаєш пройдуть твої документи строгий відбір чи ні. Я просто дуже на це сподівався і, на щастя, це виявилося правдою.

‌Ти опинився серед небагатьох студентів в Україні, що отримали дуже престижну стипендію. За що конкретно тебе було нагороджено? Як ти цього досягнув?

Наполегливо працював, отримав високі бали в «заліковку», намагався отримати максимальну користь від кожної пари, а також писав наукові  статті з фізичної тематики.

‌Розкажи про свої наукові роботи. Які саме теми ти висвітлював, і яким був процес написання?

Процес написання досить клопіткий і рутинний. Але з цікавого можу виділити мою улюблену тему – це Smart-city. Багато людей вже висловлювалися і писали свою думку стосовно цього питання, але я вирішив продовжити. Виклав у статтях кілька своїх ідей, спираючись на доробок інших науковців, які я вважав за потрібне впровадити в життя.

Яким був процес написання? Я заварював чашку міцного чаю, сідав за комп’ютер, «накидав» основні тези, штук 6-7, обирав з них найбільш прийнятні, а потім «гуглив» ще додаткову інформацію, паралельно доповнюючи її своїми вставками та інформацією з бібліотечних книжок. Наприкінці обов’язково має бути робота з посиланнями.

‌Навчання займає у тебе багато часу?

У навчальний період – більшість мого часу, тому що пари тривають приблизно з 9 до 14 години, а після занять ще треба підготуватися до наступних предметів. І також, якщо ти хочеш вчитися дуже добре, а не просто на трійку, то треба докласти  додаткових зусиль на повторення того, що ти вчив протягом робочого дня. А щоб відчувати себе вже повністю впевненим на парах, треба «догуглити» ще додаткову інформацію. Це такий очевидний, але дуже дієвий секрет.

‌Коли у тебе почалася ось ця тяга до науки? Вже коли вступив на перший курс?

Я ще з дитинства пам’ятаю, що дуже добре вчився. Любив докладно розбиратися в тих темах, які мені подобалися. Любив, як би це банально не звучало, запам’ятовувати вірші, а потім розповідати їх. Це допомогло мені добре розвинути пам’ять, та й просто було дуже круто. У школі я брав участь у олімпіадах  і турнірах з фізики, математики, біології . Також з дитинства дуже люблю майструвати, тому навіть переміг на обласній олімпіаді з трудового навчання. Я вважаю, що вміння полагодити щось, працювати з деревиною, залізом, а не лише за комп’ютером, допоможе у різних життєвих ситуаціях, а ще додає мужності до образу сучасних молодих хлопців.  Я був призером турнірів  з точних наук та з біології обласного та Всеукраїнського рівня. З цим досвідом я вже прийшов до університету і тут продовжив своє навчання та науково-пошукову  роботу.

Що ж рятує від того, щоб не «згоріти» при навчанні?

Друзі та різного роду заняття поза навчальним процесом. Це може бути прогулянка на свіжому повітрі, спілкування в колі хороших друзів, іноді віртуально, але краще - реально. Тобто, як не дивно, переключення на інший вид діяльності. Якщо, наприклад, був цілий день математики чи фізики, то зняти напругу  та відпочити  мені допомагає перегляд  якогось фільму чи відео іноземною мовою, щоб підвищити свій рівень англійської чи польської.

‌Юра, наукова діяльність – то тільки один аспект твого життя. Розкажи про інші.

Якщо зізнатися чесно, то навчання «атрофує» хобі. Якщо ти, наприклад, дуже добре вчишся, то очевидно, що в тебе стає мало часу, сил та енергії на будь-який інший вид діяльності. Якщо хочеш мати широкий позанавчальний спектр діяльності, то тоді необхідно якось оптимізувати час. Мені це не завжди вдається, але все - таки я намагаюсь вчитися грати на музичних інструментах (фортепіано та гітара), писати прозу та вірші. Теми віршів у більшості – це соціальні проблеми і трішки ліричної романтики. З хобі ще можу виділити їзду на велосипеді. Катання рідним Луцьком мені ніколи не набридає.

Маєш бажання продовжуватися вивчати те, над чим зараз працюєш?

Тут, я думаю, що секрету не відкрию, якщо скажу, що більшість студентів поняття не мають, що вони будуть робити завтра чи післязавтра. І багато хто вступив до вишу, бо їм просто сподобалася спеціальність  або вони побачили себе якимось перспективним, як в моєму випадку, фізиком. Бажання продовжувати, звісно,  є, тим більше, в тій галузі, у якій досягнув певних успіхів. Але, як воно далі піде залежить тільки від життя, яке невпинно змінюється.

Яка формальна і неформальна освіта тебе цікавить найбільше?

Стосовно формальної освіти, то можу виділити свою школу. З приємністю згадую час, проведений за шкільною партою. Школа №9 у Луцьку, привіт, якщо читаєте! Також університети, в яких я зараз навчаюся: Східноєвропейський університет імені Лесі Українки та Uniwersytet im. Jana Długosza, який знаходиться в Ченстохові  у Польщі. Туди я їжджу на навчання щосеместру приблизно на місяць, щоб здобути нові знання,  розширити кругозір, поєднати можливості студіювання фізики у Польщі та в Україні.

А щодо неформальної освіти, то, я вважаю, вона повинна посідати в житті кожної людини  досить значне місце. Неформальна освіта  дозволяє не надто сильно зациклюватися на високих результатах, оцінках і, головне, термінах, як це часто буває у формальній освіті. Вона дозволяє краще розвинути самого себе. І таку можливість дає робота  в різних громадських організаціях, молодіжних центрах та участь у студентських ініціативах. Наприклад, у Луцьку є Молодіжний центр Волині, де я познайомився з дуже класними людьми з English clubs, чудовими неформальними тусовками з питань лідерства, менеджменту, брав участь у різноманітних проектах. Цей досвід позитивно вплинув на моє особистісне зростання, розвиток комунікативних навичок, словом, надзвичайно допоміг  мені в житті. Постійно пізнавати щось нове, збагатити для себе допомагає Інтернет, зокрема платформа Youtube. Тут  можна отримати величезну кількість корисної інформації з будь-якої теми: від вивчення іноземних мов до новітніх досягнень  фізики та хімії. Головне – це самодисципліна і бажання вчитися.